Згідно Іпатіївського літопису, де вперше згадується Кременець, в 1226 році відбулась невдала облога міста угорським військом короля Андрія ІІ. У 1240р. Замкову гору безуспішно штурмував хан Батий, а в 1255 р. військо Данила Галицького розбило татарського воєводу Куремса. І тільки в 1261р фортецю вимушено знищили за підстав підписання мирної угоди з ханом Бурундаєм. З 1366р. місто входить до складу Литви і починаютья відновлювальні роботи фортифікаційної споруди. У 1539р. польский король князь Литовський Сігізмунд І дарує Кременець з околицями своїй дружині, італійкою за походженням, Боні Сфорці, на честь якої Замкова гора отримала другу назву – гора Бона. Нова власниця укріплює замок. У 1648р., після півторамісячної облоги козацького війська під проводом Максима Кривоноса, замок пав, лишивши на століття за собою мальовничі руїни.