Мгар

Мгарський Спасо-Преображенський монастир було засновано на кошти княгині Раїни Могилянки Вишневецької у 1619 році митрополитом Ісаією Копинським, який був на той час ігуменом Густинським та Підгорським. За переказом, заснування монастиря Раїні Вишневецькій, двоюрідній сестрі відомого українського церковного та культурного діяча, митрополита Київського та засновника Києво-Могилянської академії Петра Могили, вказали ангели. Коли у вісні вона опинилась у раю і два ангели повернули її на землю наказуючі, якщо вона звиде церкву на березі р. Сули, то на віки вічні залишиться в раю.

Про цю легенду згадує у повісті ,,Близнюки’’ Т.Шевченко, якій в свій час відвідав монастир. Князі Вишневецькі сприяли зміцненню православної віри в своїх володіннях. Особливо Раїна Вишневецька, яка померла у віці 30 років, перед своєю смертю просила свого малолітнього сина Ярему (Ієремію) дати клятвену обіцянку дотримуватися батьківської православної віри та не переходити у католицьку віру. Але, залишившись сиротою, семирічний князь потрапив під опіку свого дядька, відданого католика Костянтина Вишневецького, який віддав Ярему на навчання до Львівського єзуїтського колегіуму, звідки він вийшов щирим поборником католицької віри. Проте Ярема Вишневецький не наважувався надто сильно притисняти православну церкву.

Так він у 1630 році видав акт Мгарському монастирю на підтвердження володіння ним вільшанськими землями. Чинці монастиря, переважно колишні запорізькі козаки, які під кінець свого бурхливого життя знаходили тут душевний спокій, займалися вирощуванням лікарських трав та готували з них ліки. Знахарство було настільки успішною, що Петро І, повертаючись цими місцями після Полтавської битви наказав тут відкрити першу польову аптеку. Обитель неодноразово страждала від спустошуючих пожеж, проте щоразу вона відновлювалася та розвивалася. У 1663 році в обителі знаходився син Богдана Хмельницького Юрій, під іменем Гедеон. У 1684 році благочестивий гетьман війська Запорізького обох берегів Дніпра Іоанн Самійлович розпочав будівництво нового чудового собору Преображення Господня. У 1692 році на місці дерев’яної церкви, за кошти гетьманів Самійловича та Мазепи був побудований кам’яний Спасо-Преображенський кафедральний собор за проектом архітектора Іоанна Баптиста, автора Троїцького собору у Чернігові. Спасо-Преображенський собор поєднує неповторний архітектурний ансамбль давньоруського зодчества та пізнього – українського бароко. Тут побували відомі декабристи Павло Пестель, брати Муравйови-Апостоли та Бестужев-Рюмін, класики української літератури Тарас Шевченко, Іван Котляревський, Євген Гребінка. З приходом совєтів у 1922 році відбулося вилучення церковних цінностей. На початку 30-х років на території Мгарського монастиря утримували дітей ворогів народу. Пізніше, у 1937 році тут перебували військові частини, а після 1946 року - військові склади. З 1985 року в монастирських приміщеннях знаходився піонерський табір. У травні 1993 року монастир був повернутий Православній Церкви.