Перша письмова згадка про Прилуки датована 1085 р. Київський князь Володимир Мономах тримав оборону в прилуцькій фортеці. а згодом розгромив половців. У 1092 р. місто зруйноване кочівниками, також орди Батия у 1239 р. знищують його. З середини ХІV ст. Прилуки входять до володінь Великого князівства Литовського, а з 1569 р. до земель Речі Посполитої. Після приєднання до Московської держави в 1654 р. воно стає полковим містом. У 1719 р. царським указом прилуцьким полковником був призначений Гнат Галаган. На кошти його родини у 1720 р. зведені Спасо-Приображенський собор і Миколаївська церква-дзвіниця. У ХІХ ст. спостерігається бурхлива розбудова міста.