Містечко Ужгород (колишня назва Онгвар, Гунвар) розгорнулось на мальовничих берегах річки Уж. З угорської хронічки ,,Геста Гунгарум,, (872р) відомо, що фортеця Гунг була резиденцією страченого у 896р. дуклі тобто князя Лаборця. В 1086р. землі Закарпаття були понівечені ордою хана Кутеска і лише Ужгородський замок встояв від навали кочівників. В 1323р. місто стає вотчиною знатного угорського роду феодалів Другетів, які на зміну старої дерев ‘яної фортеці зводять кам’яну.
На теренах міста неодноразово розгортались перипетії між Габсбургами, що захопили у 1620-ті роки західну частину Угорщини, та Трансильванським князівством. Представники роду Другетів надавала активну підтримку останнім, але католицизм Габсбургів переміг над протестантами. У 1691 р. Ужгород є власністю феодала Міклоша Берчені. Війська князя Ференца ІІ Ракоці разом з селянами, під час угорської визвольної війни 1703-1711 рр., після довгої облоги захопили замок. Після поразки і еміграції національного героя Ференца ІІ Ракоці у 1711 р. гарнізон ужгородського замку капітулював перед австрійською армією. Замок втрачає оборонне значення і австрійська імператриця Марія-Терезія передає його та збудований в 1646 р. костел і будинок єзуїтської колегії мукачівському греко-католицькому єпископу. Згодом у 1780 та 1878 рр. костел істотно перебудовується на кафедральний Хрестовоздвиженський собор, а в будинок навчального закладу в 1780р. переведена з Мукачева єпископська резиденція. У XVІІI ст. Ужгород почав інтенсивно забудовуватися. Побудований у 1766р. жупанат, збережені будиночки епохи Габсбургів, запашні кав’ярні створюють обличчя живописного європейського міста. Сьогодні в замку діє Закарпатський історичний музей. Замковий парк прикрашений скульптурами, одна з них – турул. Цей птах за переказами є покровителем угорського народу.За легендою під час битви з австрійцями князь Ференц ІІ Ракоці в якийсь момент опинився беззбройний. Саме в цю мить в небі з’явився турул з шаблюкою в дзьобі, що принесло першу перемогу курців. Біля замку розмістився Закарпатський музей архітектури і побуту, де збережена дерев’яна церква Святого Михайла.