У народі існує легенда про походження озера. У далекі часи гори належали багатому графові на якого працювали люди: пасли овець і корів, рубали ліс. У графа була красуня дочка на ім’я Синь, а звали її так тому, що очі у неї були синє самого неба. Одного разу граф узяв в гори з собою дочку. Поки граф перевіряв роботу лісорубів, дочка збирала на поляні квіти. Раптом почула вона мелодійні звуки сопілки, які лунали з лугу. Це був пастух Вир. Він, помітивши дівчину, вражений красою перестав грати. Як вогонь спалахнуло почуття, вони стали часто зустрічатися. Граф, дізнавшись про захоплення дочки розгнівався, але дівочому серцю не накажеш. Лють запаморочила графа, він наважився на божевільний вчинок. За наказом вбити хлопця, люди графа, дочекавшись влучного моменту, скинули зі скелі камінь на бідолаху Вира. Дізнавшись про це, Синь прибігла до того місця, обняла камінь і заплакала. Довго вона плакала, поки на тому місці не утворилося озеро. Вода в озері синя і чиста, як очі Синь, а посередині видна верхівка того каменя.