Містечко, яке раніше мало назву Золява (Солява, Сольва), вперше згадується в королівській грамоті в 1264 р. і відносилось до Галицько-Волинського князівства. Протягом ХІІІ-Х XVІ ст. власниками були угорські феодали, яких згодом змінили трансільванські князі. Після угорської визвольної війни 1703-1711 рр. містечко даровано графу К. Шенборну. Саме при володарювання знатного роду в 1758р. зводиться місцева дерев’яна красуня – Михайлівська церква. В 1840р. нащадки графа почали здавати підприємцям в оренду джерела мінеральних вод ,,Маргит’’, нам відома як ,,Лужанська’’. Саме тому в подальшому містечко на березі р. Латориця розвивається як знаменитий курорт.