Місцеве поселення русинів, відоме як Сент-Міклош, походить з 1214р. від збудованого тут феодального маєтку, який граничив на той час з Галицько-Волинським князівством. В другій половині XІV ст. Чинадійово належить заможному роду Перені, який зводить тут кам’яну фортецю. У 1657 році значної шкоди фортеці було завдано польськими військами графа Любомирського . З 1670р. твердиня стає власністю трансільванського княжого роду Ракоці. Вважається, що саме тут у 1682 році почалося кохання між хорваткою Ілоною Зріні, матір’ю національного героя Ференца ІІ Ракоці, та лідером антигабсбурзького руху куруців, угорським графом Імре Текелі. Після придушення визвольної війни угорців проти Габсбургів (1703-1711рр.) власник містечка Ференц ІІ Ракоці емігрував, а його володіння були конфісковані австрійською монархією. У 1728р. цісаром Карлом ІІІ Мукачівське та Чинадієвське домінії даровано графу Фрідріху Шенборну. Майже двовікове панування роду Шенборів вносило свої видозміни.