Черкаси

Вперше Черкаси згадуються у 1384 році як укріплене містечко на південних окраїнах Київського князівства, утворююче лінію оборони на шляху кримсько-татарських набігів. Місто було центром староства, яким управляли призначені київським князем (від 1471року — воєводою) намісники із боярсько-князівської знаті, що пізніше почали називатися старостами. Мешканцям доводилось доволі часто тримати оборону від грабіжницьких нападів з боку Кримського ханства. Так у 1483 році була спустошена майже вся Київщина і татарські загони хана Менглі-Герая намагались взяти місто, але марно. Те ж саме спіткало орду Саадет Герая у 1532 році, фортифікаційні укріплення витримали 30-ти денну облогу.

Першим черкаським старостою у 1514 році став канівський староста Остафій Дашкевич, який розбудовував місто, укріпляв кордони, приймав участь у походах проти кримських татар і турків, за що був у пошані в українського козацтва. Він був розробником проекту в необхідності  захисних укріплень на південних кордонах з постійною сторожею. Згодом цей проект втілив у життя на острові Мала Хортиця в Запорізький Січі черкаський староста Дмитро Байда-Вишневецький. Волелюбне козацтво широко розселялось за межами міста, їх почали називати черкесами (в перекладі з тюркської ,,люди сили’’), а місто войовничих козаків – Черкасами. Згодом козаками – черкесами називають і весь український народ. Протягом 1549-1552 рр. на місці старого зводиться новий замок. Доблесне військо козацьке брало неодноразово участь у походах на татар і турків, один з яких під проводом Івана Підкови.

В 1625 році був утворений Черкаський полк реєстрового козацтва, який з 1648 р. під час Визвольної війни був одним з найбоєздатніших і найчисленніших та брав участь в усіх важливих битвах війська Б. Хмельницького. Після поразки під Берестечком у 1651 році гетьман Б. Хмельницький був вимушений підписати союзний договір з Росією. Підписання мало відбутись в м. Черкаси, але було перенесено до Переяслава де в 1654 році і відбулась Переяславська рада. Після Андрусівського перемир’я 1667 року місто увійшло до складу Польщі, а після укладання ,,Вічного миру’’ в 1686 році воно стає ,,пусткою’’, тобто нейтральною територією між Московією і Річчю Посполитою. Після Прутського мирного договору 1711 року Черкаси знову потрапляють під владу Польщі.

Після другого поділу Польщі 1793 року місто відійшло до складу Російської імперії, ставши повітовим центром. З 1815 року місто розбудовується за планом відомого архітектора Вільяма Геста, створюються рівні квартали з прямими вулицями. В 1859 році в місті перебував Т. Шевченко, де виконав малюнок ,,В Черкасах’’ та склав вірші ,,Сестри’’, ,,Колись дурною головою’’. В місті збереглись особняки купців першої гільдії Цибульских (1852 р.), в стилі модерн садиба промисловця А. Щербини (1892 р.) та будинок готелю ,,Слов’янський’’ кінець (ХІХ ст..), збудований на замовлення підприємця Скорина за проектом В. Городецького в стилі построматичної готики .