Першими власниками садиби були польські шляхтичі Прушинські, які разом з будівництвом палацу у 1815 році заклали розкішний парк площею 70 гектарів. У 1857 році Прушинські, маючи великі борги, продали маєток родині Оржевських. Новий господар генерал Петро Оржевський розпочав перебудову палацу, який став двоповерховим, реконструювали фасади, з’явилася огорожа, прибрамний будинок та господарські приміщення. У 1897 році, після закінчиння реконструкції , помер господар маєтку. До наших днів збереглися давні сходи, прикрашені литим каштановим листям та геральдичним драконом, великий вітраж на античні мотиви художника Бялковського між першим та другим поверхами. Згодом у 1907р. в парку біля палацу княгиня Наталія Оржевська збудувала за проектом архітектора Андріана Прахова родову церкву-усипальницю. Церковний інтер’єр розписував видатний художник Михайло Нестеров. Поряд із садибою на р. Случ зберігся один з найбільших в Малоросії паровий млин.