Бердичів

Існує припущення, що назва міста походить від власного імені Бердич або від так могла називатись людина, яка жила поблизу урвища на горі, так як в перекладі зі старослов'янської мови "бердо" означає – урвище. У XV ст. Бердичів стає власністю родини Тишкевичів. На початку XVII ст. київський воєвода князь Януш Тишкевич відбудовує у Бердичеві замок, а згодом в 1630 році в знак подяки за звільнення з татарського полону зводить монастир католицького ордена Босих Кармелітів. Під час Визвольної війни козацькі загони під проводом Максима Кривоноса захоплюють місто, монастир зруйновано. Та ж доля спіткала монастир в 1702р., коли загін полковника Семена Палія увійшов в Бердичів. У 1793 році Бердичів був приєднаний до складу Російської імперії, а в 1845 року царським указом йому було присвоєно статус міста. Неодноразово монастир закривали, лише в 1992р. монастир Кармелітів Босих поновив свою діяльність. Ще однією гордістю міста є костьол Святої Варвари (1759-1781рр.), в якому в 1860р. вінчався французький письменник Оноре де Бальзак з графинею Евеліною Ганською.