Останнім власником Любеня Великого був його. син Адольф. Санаторій значною мірою розвинувся у другій половині XIX ст., коли Костянтин Бруницький збудував сучасні купелі, пансіонати і готелі. Корпуса водолікарні він назвав іменами доньок ,,Софія’’, ,,Марія’’, ,,Гелена’’, а джерела іменами синів ,,Людвіг‘ та ,,Адольф‘’ Кількість гостей значно зросла після підведення у 1903 р. залізничної гілки зі Львова. Після австро-російських баталій, відбудований останнім власником Адольфом Бруницьким курорт, отримав у 1928р. статус національної інституції громадського використання. У той час тут функціонував найбільший у Польщі заклад сірководневих купелей. Сьогодні в містечку зберігся перебудований Бруницькими необароковий палац, який розміщений на території спеціалізованої школи-інтернат. Також можна побачити деревяну Миколаївську церкву (1854р.).