Перші древньогрецькі поселення на березі Чорного моря датуються VІ ст. до н.е.. У другій половині ХVІ ст. ці землі входять до володінь Великого князівства Литовського, яке утворює на узбережжі порт Качибей. Після захоплення турками його вже знають як Хаджибей. Для зміцнення своїх кордонів у другій половині ХVІІІ ст. Османською імперією в порту зводиться фортеця Єні-Дуня (Новий світ). В 1789р. російські війська генерала І. Гудовича і віце-адмірала Й. Дерібаса захоплюють фортецю. Після Ясської мирної угоди 1791р., за пропозицією О. Суворова у 1793р. тут зводиться фортеця. Указом імператриці Катерини ІІ у 1794р. під керівництвом іспанського дворянина віце-адмірала Йосипа Дерібаса розпочато швидке будівництво самого міста Одеса. Сином Великої імператриці Павлом І гальмується розвиток міста і лише при імператорі Олександрі І створення міста-порту відновилося з новою силою. Новопризначений імператором градоначальник герцог Арман де Рішельє протягом 1805-1814 рр. перетворює Одесу на головний порт Російської імперії на Чорному морі. Руками талановитого архітектора Ф. Бюффо в 1820-1840рр. створюється ансамбль будинків Приморського бульвару, який стає своєрідною візиткою міста. У центрі бульвару встановлений пам’ятник А. де Рішельє, від якого до моря спускаються знамениті Потьомкінські сходинки. Щоб відчути аромат Одеси, треба обов’язково відвідати цю ,,жемчужену у моря’’.