На крутому березі постала велич могутньої Хотинської фортеці, що з’явилась ще за часів Київської Русі. У ХІІІ ст.. за наказом князя Данила Галицького на місці дерев’яної оборонної споруди зводиться кам’яна фортеця. Наприкінці ХІV ст.. Хотин входить до складу Молдовського князівства. Воєвода Стефан ІІІ Великий розбудовує фортецю, яка стає резиденцією молдовських господарів. У ХVІ ст.. фортеця стає форпостом Османської імперії. Біля стін твердині у 1621р. розгортається вирішальна битва польсько-турецької війни, в якій важливу роль зіграло військо Запорізьке під проводом гетьмана Петра Конашевича Сагайдачного. Підписана мирна угода не дала подальше завоювання турками Європи. Хотинська фортеця за свій вік бачила ще не одну баталію. У ХVІІІ ст.. тут відбуваються військові дії російсько-турецької війни, фортецю в котрий раз завойовують турки, але після закінчення росйсько- турецьких протистоянь (1806-1812рр.) Бессарабія відходить до складу Російської імперії. В фортеці розміщується російський гарнізон. Згодом втрачає своє оборонне значення.